Сценарій виховного заходу

для 3 - го класу

Тема. Хата моя, біла хата.

Мета:

• познайомити учнів з елементами інтер’єру та предметами побуту сільської української хати;
• вивчити з учнями народні та авторські пісні про рідну хату;
• викликати інтерес до пізнання народних традицій українського народу;
• розвивати інтерес до читання та інсценізації українських народних казок;
• розвивати кмітливість;
• стимулювати розвиток творчості учнів;
• виховувати ввічливість, гостинність, позитивні моральні якості;
• виховувати любов та інтерес до вивчення фольклору українського народу.
  Форма заходу:     драматизація.
  Інтонація свята:   весела, жартівливо – романтична форма.
  ПЛАН ЗАХОДУ
  I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
  Прибуття «дівчинки майбутнього» в наш час і зустріч з дітьми .
  ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
  Фрагмент українських вечорниць
  
  

1. Заспіваймо пісню!
   (Віночок українських народних пісень.)
2. Сценка.
   («Бабусина скриня».)
3. Малі жанри українського фольклору.
   (Загадки, прислів’я. приказки про предмети побуту української хати.)
4. Пригощання всіх учасників вистави короваєм.
5. Танець.
6. Вікторина.
   («Упізнай і виправ казку».)
   III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
   Пісні і вірші про рідну хату
   Тривалість заходу:  45 хвилин.
   І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
   Прибуття «дівчинки майбутнього» в наш час і зустріч з дітьми .
   Декорації сцени закриті ширмою.
   Звучить запис пісні «Прекрасное – далеко».  Світло у залі згасає,потім -  включається. На сцену виходить Аліса – «дівчинка з майбутнього». Одягнута в блискучий костюм з ноут  -буком. Назустріч їй виходить дівчинка в шкільній формі.

• Доброго дня, дівчинко. Як тебе звуть ?
• Я – Аліса.
• А я Христинка.
• Я знаю всіх дівчаток зі школи, але тебе не спізнаю. Ти новенька?
•  Я – Аліса  -дівчинка з майбутнього. Я живу в місті Свалява в 2110 році. Вчуся в Свалявській загальноосвітній школі №3. Нам задали з української мови написати твір про українську хату, а я нічого не знаю.
• Ой, як цікаво.
•  Я сіла в машину часу і вирушила в школу на 100 років назад. Можливо, у вашому часі збереглася сільська українська хата, тому що тепер будують тільки багатоповерхівки, без дворів, без садів.
• Звичайно, збереглася. У селах люди і тепер живуть у затишних, гарних будиночках. Але якщо в тебе є машина часу, давай помандруємо ще на 100 років назад і заглянемо у минуле. Згода?
• Згода, сідаймо і швидше їдьмо.
  

ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА

Фагмент українських вечорниць

1.            Заспіваймо пісню!
                       (Віночок українських народних пісень.)

Знову звучить частина  запису пісні «Прекрасное – далеко».

Світло згасає , включається, ширма відкривається, і на

сцені декорації сільської української хати, плоту, криниці – журавля, предметів побуту.

Звучить запис пісні П.Дворського «Смерекова хата

Наснились мальви, рута-м'ята

І скрип криничний журавля,

І смерекова отча хата,

Котру давно покинув я.

Наснився сад в веснянім цвіті,

Струнка смерічка край воріт

І найрідніша в цілім світі

        Матуся сива на двоі.

Приспів:

Смерекова хата –батьківський поріг.

Смерекова хата – на крутій горі.

Як прийду до неї – коліном припаду,

Грудочку землі святої до уст прикладу.

Христина та Аліса з'являються на сцені, стають осторонь  і спостерігають за дійствами.

На сцену виходять діти в національних костюмах  і підходять до хати.

Їх зустрічають господар і господиня.

Гості

• Добрий день вашій хаті! Помагай – бо і нашим , і вашим!
  Господар
• Доброго здоров'я! Помагай – бо нашим!
  Гості
• А котрі ваші?
  Господиня
• А ті, що господарів пошанували та до цієї хати примандрували!
  Гості
• Спасибі! Від теплого слова і лід розмерзає, а ми і подавно!
  Господар
• Так, так. Добре слово варте і завдатку!
  Гості
• Добре слово краще за готові гроші!
  Виконання пісні «Зеленеє жито , зелене», під музичний супровід.
  Співають господар і господиня.)
  Зеленеє жито, зелене,                               Зеленеє жито, зелене,
  Дорогії гості у мене.                                    Дорогії гості у мене.
  Зеленеє жито женці жнуть,                      Покосили жито за селом,
  А вже мої гості в хату йдуть.                     А вже ж мої гості за столом.
  
  Господиня
• Слово до слова – зложиться мова.
   А щоб це сталося,
  то просимо вас у світлицю.
  Діти сідають на сцені, на лавки біля декорацій.
  співають пісню  «Наша хатка» сл. М. Ваврисевича, муз. Ф.Колеси
  Наша хатка невеличка,
  Лиш комірка і світличка.
  Та вона нам веселенька,
  Бо в ній господарить ненька.
  Наша ненька – господиня,
  Чиста хата, повна скриня,
  Добре прибрана комора,
  Бо до праці неня скора.

2. Сценка

(«Бабусина скриня».)

Господиня

• Донечко, ми чекали гостей, причепурили нашу хатку рушниками.
• В народній пісні говориться:
  Тримай хаточку, як у віночку,
  І рушничок на кілочку.
  Тримай відерця всі чистенькі
  І водиці повненькі.
  Донечка
  Вишиваним рушничком
  Стіни прикрасили.
  Подивись, як у нас гарно,
  Матусенько мила.
  Господиня
• А справжнім скарбом у кожній хаті була і  є скриня.
  Донечка
  (Дівчинка говорить вірш та із – за декорацій виймає деякі предмети про які говорить. Наприклад, хустку, рушник, намисто.)
  Дерев'яна синя скриня                                   В дерев'яній синій скрині
  В хаті справжня господиня.                           Є намисто старовинне.
  Синя скриня всіх взуває,                                 Голки є. І є наперсток.
  Синя скриня й зодягає.                                    Є маленький срібний хрестик.
  В дерев'яній синій скрині
  З торочками є хустина.
  Ця хустина, мов жар-птиця,
  Жаром грає та іскриться.
  Ця небачена хустина –                                    Рушники у синій скрині,
  Ще бабусі Катерини.                                        Мов птахи, - зелені й сині.
  В синій скрині є намисто,                               Плахта є , є і запаска -
  Самоцвітне, променисте.                               Теж з бабусиної ласки.
  В синій скрині дерев'яній
  Скатертина є прадавня.
  Скатертина ця прадавня –
  Про бабусю пам'ять славна.
  Гість
  Батьківська хата – це родинне вогнище. Звідси ми мандруємо в широкий світ з піснею, повчанням. Дідусеві казки, бабусині вишиванки ведуть кожну людину до рідної хати. У цій хаті були перші радощі, клопоти. У ній пахло зіллям, хлібом, молоком.
  (Діти співають пісню «Рідна стріха» сл. Б. Лепкого, муз.Ф.Колеси)
  Любіть свою хату,                                                     Тут ви підростали,
  Хоч і небагату,                                                            Божий світ пізнали,
  Тут ви бігали до мами                                             Звідси батько вас за руку
  Дрібними ногами.                                                    Вів у школу , у науку.
  Тут ваша утіха,
  Радість і потіха.
  Гей, нема то, нема в світі,
  Як та рідна стріха.

3. Малі жанри українського фольклору

(Загадки, прислів’я. приказки про предмети побуту української хати.)

Господиня

• Дорогі гості! А наша світлиця вам подобається?
  Спробуйте відгадати, яке начиння повинно бути в світлиці?
  Господар
• Ходить, ходить, а в хату не заходить?
  (Двері.)
• Стоїть на дорозі, усім заважає:
  Хто йде, той штовхне,
  А з дороги ніхто не прийме.
  (Двері.)
  Підсмикане, підтикане, всю хату оббігало, під припічком сховалось?
  (Віник)
• У хлів іде без шкіри, а з хліва з шкірою? (Хліб.)
• Людей годую, сама голодую, часом гаряча, часом холодна. (Піч.)
• В куті стою я ніч і день,
  З місця не рушусь, мов той пень.
  Взимку мене обіймають,
   влітку забувають.
   (Піч.)
  Господиня
• А наша піч регоче,
  Короваю хоче.
  Челюсті всміхаються,
  Короваю сподіваються.
  Гість
  На печі, на печі                                Гість
  Ой піч, моя піч!                               Смачні та гарячі
  Коли б я на тобі,                             Пшеничні калачі,
  А ти на коні –                                   Хочеш їсти калачі –
  Славний би козак був з мене.    не сиди на печі.
  Гість
  Ой піч, моя піч!
  Коли б я на тобі,
  А ти на коні –
  Славний би козак був з мене.
  Господар
• А що, дівчата, покажіть і ви свою спритність! Чи знаєте ви прислів'я про піч?
  Дівчата
• Хочеш їсти калачі, не сиди на печі!
• З одної печі, та не однакові калачі!
• З своєї печі і дим солодкий!

1. Пригощання всіх учасників вистави короваєм

Господиня

Хліб наш виріс величенький,

І великий, і кругленький.

Дуже пишний, рум’яненький.

І високий, і широкий, і до того ж білобокий.

Господар

• Пригощайтесь, гості дорогії. Хліб, сіль та вода, то найкраща їда.
  (Всі відламують шматочок короваю і їдять.

1. Танець

Дівчата (співаючи)

Грайте, грайте голосніше, скрипки і цимбали!

Наші нові черевички ще не танцювали.

Ой, дана,ой, дана,ще не танцювали.

Виконання українського народного танцю

Господиня

•  Дякуємо, добрі люди, що звеселили нашу хату.

1. Вікторина
   («Упізнай і виправ казку».)

Господар

• Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. А сьогодні  я вас усіх тут запрошую в гості до казки.
  -З якої казки ?
  Що за хатка на узліссі?                                                1 гість
  Вся ворушиться, дрижить.           Сидить півник на печі,
  Де не взявсь – кабан біжить.      Їсть смачненькі калачі.
  Тут і вовк іде, й ведмідь,              Тут лисичка прибігає,
  Кожен в хатці хоче жить.             Швидко півника хапає.
  Так вже тісно їм усім,                   Біжить котик рятувати,
  Що ось-ось порветься дім.         В лиски півника забрати.
  («Рукавичка.»)                               («Котик і півник.»)
  2 гість
  Найшов півник колосок,
  Змолов борошна мішок.
  Спік негайно у печі.
  Пиріжки і калачі.
  Мишенят не пригощав,
  Жоден з них не вимагав.
  («Колосок.»)
  3 гість
  Я бичок – третячок,
  Смоляний в мене бочок,
  Із соломи дід зробив,
  Бік смолою засмолив.
  Хто за бік мене хапав,
  До смоли поприлипав. («Солом'яний бичок».)
  4 гість                                                                   5 гість
  Що втікло від баби з дідом,-                          З малої деревини.
  Не сиділось на вікні.                                        У печі зміючку спік,
  А зустрілось з зайченятком –                        Сам на дерево утік.
  Й ну співать йому пісні.                                   Його гусятко врятувало –
  Та лисичка обманула –                                   Принесло до тата й мами
  Гам – і всенького ковтнула.                            Частувати пирогами.
  («Колобок».)                                                      («Івасик – Телесик.»)
  Господар
• Молодці, я бачу ви добре знаєте українські народні казки.
• А зараз я вам прочитаю уривки казок, в яких щось попереплутувано. То ж подивимося, чи зможете ви справитися.

1. «Вовк опустив хвоста в ополонку і сидить. А лисичка бігає по березі та промовляє: «Мерзни, мерзни, вовчий НІС.» (ХВІСТ.)
2. «Ішов дід лісом , а за ним бігла собачка. Та й загубив дід ШАПКУ.» (РУКАВИЧКУ.)
3. «Були собі дід та баба, та дожились до того, що й хліба нема. Дід і просить: « Бабусю, спечи КОРОВАЙ.» (КОЛОБОК.)
4. «Жили собі півник та двоє мишенят. Ото якось підмітав півник у дворі та й знайшов КАРТОПЛИНКУ.» (КОЛОСОК.)
5. «В одному лісі жила Коза. І було у неї ЧЕТВЕРО козенят.» (СЕМЕРО.)
6. «Жили дід і баба. І такі вони бідні – не мають нічого. От баба і каже дідові: «Зроби, діду, мені ГРЕЧАНОГО бичка.» (СОЛОМ'ЯНОГО.)
7. «Були собі дід та баба. І було у них дві дочки. Бабина дочка цілий день працює, а дідова дочка знай собі спить та їсть.» (ДІДОВА,БАБИНА.)
8. «Сіла дівчина та й пряде. Коли це летить каченят табунок. Побачили її і співають:

• Онде наша діва, онде наша іва,
  Скиньмося по ЛИСТОЧКУ (ПІР'ЯЧКУ.)
  Нехай летить з нами.»

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

Пісні і вірші про рідну хату

Гості

• Дякуємо дорогим господареві і господині за увагу, за щирість, гостинність!
• А на прощання даруємо вам – пісню!

(Спів пісні «Де згода в сімействі»під музичний супровід.

Де згода в сімействі,                                                      Їх Бог благословляє,

Де мир і тишина,                                                             Добро їм посилає

Щасливі там люде,                                                         І з ними Він живе.

Блаженна сторона.                                                         І з ними Він живе.

Звучить запис пісні П.Дворського «Смерекова хата

Діти виходять зі сцени. Залишаються господар і господиня, вони кланяються і теж виходять.

Виходять Аліса і Христина.              Христина         

• Я люблю свою хату, і подвір'я. І садок,
  Де і сонця багато , і в жару холодок.
  Тихо й затишно. Квіти коло хати цвітуть,
  І невтомно все літо бджоли в цвіті гудуть.
  Все для мене тут рідне: стіни – білі, як сніг,
  І віконце привітне. І дубовий поріг.
  І ряденця строкаті. Й рушники на стіні.
  Навіть дим в нашій хаті рідно пахне мені.
  Рідна казка про гнома, рідна стежка і сад…
  …Всюди добре, а вдома краще, кажуть, стократ.
  Аліса
  У всьому є своя краса                                                        Вона – не палац золотий,
  (Краса ж завжди крилата).                                              Не хмародеру буря,
  Ні, не летить у небеса                                                       Але росли, росли у ній
  Оця звичайна хата:                                                            Шевченко і Петлюра!..
  Усі віки у ній живі,
  У ній молилась мати…
  Будуймо ж палаци нові
  І не забудьмо…хати!
• Дякую вам всім за подорож у минуле.
  Я напишу найкращий твір про нашу квітучу, запашну, білу українську хату . До побачення.
  Світло гасне , включається, ширма закриває
   декорації.