Сценарій свята Святого Миколая
Мета: розказати про доброчинні справи святого Миколая; виховати в учнів любов
до ближнього, почуття доброти й милосердя; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру, здобувати знання із цілющого джерела народної мудрості пращурів.
ХІД СВЯТА
ВЧИТЕЛЬ: Шановні батьки, гості і дорогі діти! Хто не знає про святого Миколая?
Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками.
Вітром завіває,
На свято Миколая!
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде,
Наша пісня хай гуде!
Зірочка 1:
Ми . зірочки, спустилися з неба,
Зірочка 2:
На віконечках малюнки,
Скоро Миколай прийде,
Дітям принесе дарунки,
Під подушку покладе.
Цієї ночі як ніколи
Радіє ліс, радіє поле,ї
На Небі музика весела,
Радіють всі міста і села.
Це ж Миколая нині свято,
Роботи в нього пребагато,
Прийти до кожної хатини,
Із подарунком для дитини
А в небі ангели працюють,
Навантажують санчата,
І Святому віз лаштуют
Щоб зраділи всі малята.
Грає весела музика.
Хуртовина виє, плаче,
Ліс закидала сніжком. (Дзвонить)
Що там? Сани... Коні скачуть...
Хтось на санях із мішком.
Хто махає із саней?
То святий Микола скаче,
Покровитель всіх дітей.
2 я н г о л:
Хто він? Що він?
Звідки взявся?
Дітям радість він приніс,
Роздає дарунки щиро,
Цілу купу їх привіз.
Усіх чемних, не сварливих,
І слухняних, і дбайливих.
Тих, що старших поважають,
Малюків не ображають.
Хто до діла тягне руки,
Хто охочий до науки —
Всіх дарунком привітає,
Радо всіх благословляє.
4 янгол
А ледачим, неслухняним,
Хто робив комусь погане —
Тільки різочку — і все —
Він сьогодні принесе.
З кутка вилізає Ябіда.
Привіт! На Ябіду чекали?
Це ж ви мені аплодували?
Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)
І Миколаю доповім. (Дістає список)
Хто дівчат хапав за коси,
Стукнув хто кого по носі,
Хто в час тихої години
Їв під ковдрою насіння...
Треба кращими ставати,
Годі вам байдикувати.
(Трясе списком)
Кожному отут готове
Справедливе чесне слово.
Хто на стіл компот розлив,
Шибку сніжкою розбив,
На заняттях замість вправ
На стільці тихенько спав.
Досить, не треба продовжувати. Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.
Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.
Я б і д а: (з кутка): Усі дарунки — тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.
Вчитель: Ви що, розгубилися? Перелякалися? Святий Миколай дуже любить дітей. Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.
Вітаю усіх вас, добрії діти.
Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.
Лиш радість та мир несу я в оселі,
Нехай люди завжди будуть веселі.
Нехай сліз не буде, не буде біди.
Багато дарунків приніс я сюди.
Т р е т і й я н г о л:
Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.
Ці дітки хороші, напевно це знаємо!
Вибачайте за втручання!
Вже стомився від чекання.
Розповім Вам, Миколаю,
Що про кожного з них знаю.
Хто така? Не розумію?
Я б і д а:
Фактами тут володію. (Показує список)
Чемних тут нема —- біда,
Тільки я ось — Ябеда.
С в я т и й М и к о л а й:
Хто ж назвав тебе так?
Я б ід а: Діти.
С в я т и й М и к о л а й:
Бути ябедою — гріх.
Я б е д а (реве):
Що ж тепер мені робити?
Як дарунок заробити?
Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок — проси вибачення в Бога та діточок. І ставай веселим, небайдужим, бери участь у нашому святі.
Я б е д а (проходить уперед): Господи, пробач мені, що я ябедничав. Тепер я буду чемним, добрим, слухняним. Амінь. (Звертається до дітей) І ви, малята, пробачте мені.
Вчителька
П е р ш и й я н г о л: (бере список Ябеди, розгортає — там усе чисто): Дивись, діти попросили пробачення, і їхні негарні вчинки позникали.
У білому кожусі.
Поля причепурила -
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте - хто вона
Бабуся чепурна? (Зима)
Люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді вважай —
Буде добрий урожай. (Сніг)
Без голки і без нитки.
Улітку спочиває,
А взимку - дуже рідко. (Мороз)
Ніколи не міняю,
Один - єдиний раз на рік
ЇЇ я прикрашаю. (Ялинка)
та зробив нам міст
без сокири, без долота -
швидка й міцна робота. (Лід)
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих. (Рукавички)
Миколай: А чи знаєте ви віршики?
В небі метушня і рух,
Яголята працю мають
І несуть йому кожух.
Навантажують дарунки.
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
Креше іскри підківками.
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях засіяний зірками.
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний - той радій,
Хто ж нечемний був - хай плаче.
Принесе усім гостинці у чарівному мішку.
Там, де місяць ходить красний,
Сонце так яскраво сяє, Миколай там поживає.
До нас у школу завітай,
На нас маленьких подивися
І подарунків всім нам дай.
Мою хату не минай,
Подаруй мені потіху
І торбину повну сміху,
І здоров'я для родини,
Красну долю для Вкраїни!
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.
Ах, як багато їх!
Для Сашка і для Даринки,
Для всіх, для всіх, для всіх!
І тістечка, і помадки,
Для дівчаток лялечки,
А для хлопців шабельки
То чортик в темний кут
На пам'ятку поставить
Гнучкий з лозини прут.
Друзі, я дуже радий, що зустрівся з таким чудовими, розумними, добрими дітьми. Он скільки віршів ви знаєте! Молодці! Непомітно промайнув час, і вже пора прощатись. Піду до тих дітей, хто нині тяжко хворий і не зміг прийти на наше свято. Понесу і їм подарунки.
Погуляли ми чудово,
Але нам рушати час.
Та за рік обов'язково.
Завітаємо до вас.
Ви ж дивіться, будьте гарні,
Не грішіть і не пустуйте.
Щоб слова не стали марні,
За своїм життям слідкуйте.
З неба будемо слідити!
Прощавайте, любі діти.
Сійся, родися, жито-пшениця, Сійся, родися, усяка пашниця, Зверху колосиста, зі споду корениста. -Будьте зі святом здорові, З Новим роком!
2
Сієм, сієм, посіваєм, З Новим роком вс|х вітаєм! Сієм, сієм, посіваєм, Щастя в хату закликаєм!
3- й ведучий. Добрий вечір – добрим людям!
Щастя вам бажаємо в новорічний час, Хай земля вам родить із року в рік, Хай шана заходить із віку у вік.
4- й ведучий. Добрий вечір вам, учителько,
З Новим роком вас вітаємо, Щастя, радості бажаємо. Всі уроки добре вивчимо, Вам здоров’я й добра зичимо.
Вчителька.
Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий.
Коли Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми, то це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.
Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»
- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.
Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками. Згодом Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив.
Ось одна з історій про св. Миколу. Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.
Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.
Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.
Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.
Минули роки Після смерті батьків Микола продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Втихомірював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей. Був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин – диких і свійських. Всім сердцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові. . Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”.
Св. Миколай є «старшим» серед святих: опікується воїнами, володіє ключами від неба. Але більшість часу він проводить на землі, допомагаючи бідним у скруті, мандрівникам - у дорозі, мореплавцям - на морі.
Згідно з карпатською легендою, святий так сильно молився в церкві за знедолених, що золота корона сама впала йому на голову.
Переказують, що одного разу, коли Господь Бог запросив усіх святих до себе на вечерю, запізнився лише Миколай. Прийшов він пізно, у подертій одежині й брудних чоботах і пояснив Усевишньому, що допомагав дядькові витягати воза, який загруз серед дороги в болоті. За свою доброту до людей має він Божу нагороду: не один, а два свята на рік - Миколи теплого (22 травня) і Миколи зимного (19 грудня). На Київщині кажуть, що «до Миколи нема зими ніколи». А «як прийде Свято Миколи, то він лопатами позмітає увесь сніг з неба, і починається зима».
Святий Миколай має владу над холодними вітрами й морськими штормами, рятує потопаючі кораблі, тому рибалки Причорномор’я приносили йому в жертву перший улов. Зазвичай образ чудотворця, намальований на сухій рибі-камбалі, брали з собою в дорогу чумаки.
Вже довкола біліють сніги. Мороз розмалював мережаними візерунками вікна. Дерева обсипав іній. Вся природа ніби прибралася до казки, в яку вірить і з особливим нетерпінням чекає кожна людина.А десь Високо-високо в небі у цю ніч можна почути срібні дзвіночки – то на санчатах їде Святий Миколай.
Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.
Щоб освітити путь Святому Миколаю.
Він в аночках до діток прижджає.
Подарунким дає і про щось питає.
-Чи вмієте молитися?
-Чи не любите сваритися?
-Чи слухняні ви в батьків?
-Чи не маєте гріхів?
Зірочка6
Сніги покрили поля і гори.
Інеєм блищить і ліс і гай.
Іде до нас крізь ниви й гори
Святий угодник Миколай.
Зірочка7
Що він нее в вой торбинці?
Багато гарних забавок
Несе чемненькій він дитинці.
А для нечемних жмут різок.
Зірочка8
За ним рушають янголята
Тримають книги у руках.
Що, де, кому з нас треба дати,
Уе списали в тих книжках.
Нині я листи збираю
Для Святого Миколая.
В цих листах дитячі мрі, сподівання і наді.
Гарной затишно в кімнаті,
Можна Трішки подрімати.
СЦЕНКА «ЛИCТ ДО МИКОЛАЯ»
Виходять янголи, у їхніх руках маленькі дзвоники.
5 янгол
Я вам янгол, я хранитель,
Від усяких бід спаситель.
Із небес моя дорога
Аж від зір , де царство Бога.
Діти, пробачимо його за погані вчинки?
А чи вмієте ви відгадувати загадки?
ПІСНЯ «ПОДАРУНОК МИКОЛАЯ»
ВЧИТЕЛЬ
Закінчується наше свято, але низка зимових свят тільки починається, тому прийміть побажання щасливо зутрічі Нового року та Різдва Христового.
1 (посіває зерном).
З Новим роком, з новим щастям!
ПІСНЯ «ЩЕДРІВКА»
ПІСНЯ «НОВИЙ РІК»
Тож, любі діти,нам пора прощатись. Ще хочу сказати вам декілька слів. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легке в житті. Важку життєву дорогу зуміє той пройти, хто серцем прихилився, до добра святого. А батьки в свою чергу подавайте гарний приклад своїм діточкам
|
Свалявська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №3
Свалявської районної ради Закарпатської області.
неділя, 11 грудня 2016 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар